Господи, Боже, Спасителю мій,
Щиру подяку складаю Тобі.
За спасіння моє, за страждання Твої,
За дар віри, що дав Ти мені.

Бо дар віри - то є не заслуга моя,
То є дар, що Господь нам з небес посилає.
Віднайде Господь душу, як заблудшу вівцю,
І до стада свого приєднає.

Жила я, як отая заблудша вівця.
Жила так, як живе вся країна моя,
А Господь, мій Спаситель, мене відшукав
І Новий Заповіт в мої руки Він вклав.

Дав Новий Заповіт Господь в руки мої
І сказав:«Будеш жити, як скажу тобі,
Бо в тяжкий час для тебе, тебе Я почув
І на поміч скоренько тобі Я прибув».

Тепер в серці моїм не знаходжу я слів,
Щоб могла я належну подяку віддати.
Лиш вклоняюсь в покорі я Богу до ніг
І благаю, дар віри усім людям дати.

Щоб могли усі люди, цілої землі
У покорі вклонитися Богу живому,
Попросити прощення за гріхи всі свої,
Честь і славу віддати Йому лиш одному.

Бо лиш Богу належиться слава уся,
Бо лиш Він нас спасає усіх від гріха,
Бо приніс Він на землю Новий Заповіт
І показує в ньому усім кращий світ.