***
Віра згасає від слів ворохобних,
Смуток огортує душу зітханням.
Віра - це частка шляхетних , хоробрих,
А не данина пустим вподобанням.

Десь в самім серці, в таїні глибокій,
Іскра надії засяє на хвилю.
І піддаюся знов думці я легкій.
Бачу я вихід з відчаю за милю.

Йти у високість - це просто чи складно?
Часто стрічати не знані пригоди,
Згодьтесь, буває на серці відрадно,
Вірити Богу й в години негоди!