Подивдюсь на Украiну:
бiль,пiтьма,страждання,плач.
Тут вiйна i бiль та сльози...
Матiнко,Земля,пробач.
Чом та бiль,тii розрухи,
хтось десь плаче в даленi?
Свище вiтер,свищуть пулi,
свищуть пулi на вiйнi.
Чому рани у солдата,
що стинають бiль,скрiзь кров?
Чом не може рiдна мати
бачить сина знов та знов?
Украiна,рiдна мати,
чом ти бачиш лише кров?
Покажи наш вiчний Боже
милiсть Свою та любов.
Якщо воля,милий Боже,
нам грiхи усi пробач.
Виведи,Великий Боже,
iз землi вiйну та плач...
СЛАВА БОГУ!