Я б хотіла думати віршами,
щоб ні на хвилинку, ні на мить
думку не заповнити гріхами,
щоби цим і Бога теж не засмутить.

Я б хотіла думати піснями,
щоб у кожній паузі німій
дарувати спів криштальний —
і про зле ніхто сказать не смів.

Я б хотіла думати, щомиті —
як писати пісню, вчити вірш,
Й бачити: неба блакиті
усміхаються тобі завжди.

Я б хотіла все сміття повикидати —
біль, і гнів, і все, що нас гнітить.
І хотіла би намалювати,
як нас Божий Дух тоді живить.

Я б хотіла. І я мрію.
Бо лише в таких думках — любов.
А все те, що кожен день приходить, —
то воно породжує лиш зло.

#іваннаандрейків?