Я бачу вечірню пору і розлючене море...
Я бачу - по хвилях іде до Ісуса Петро...
Та тільки свій погляд з Ісуса у бурю він зводить,
Як страх і невіра його потягнули на дно.

І я, як Петро, як дивлюся у очі Ісуса. 
Іду. А як гляну убік, у земну круговерть і хаос,
Кидає і топить мене страх на хвилях спокуси...
Та руку мені подає мій Спаситель Христос.

Навчи мене, Отче, з Ісуса очей не зводити.
Навчи мене, Отче, по морю у бурю іти.
Навчи мене, Батьку, Твоєю любов’ю любити.
Ісусе, навчи потопаючому помогти.
Амінь.