Я вдячний Тобі, Господи, за все: За все, за все прийми хвалу, мій Боже! А світ оцей вир крутить і несе І вже ніщо йому не допоможе Бо в нім бажання власні над усе!
Ти спас мене, хоч вже втягнув був вир Й не перестану я Тебе просити: - Дай, Господи, щоб для гріха я вмер Назавжди вмер, не він мене наситить! А в серці хай панує вічний мир!
Нічим світським цих прагнень не спинить Й не може сповнити глибин душі бажання Ніщо на світі: ні найкраща мить Ані найвище, найпрекрасніше кохання – Ніщо не здатне спрагу цю вгасить!
Бо все пройде й не вернеться воно Й настануть дні, що скажуть : « Неприємні Вони для нас, ми в спогадах давно, А зараз дні безрадні й наче темні…» І душу спогадам наповнить не дано!
Та є Господь! Безмежная Любов! І Нескінченна, Найсильніша, Вічна! Що душі спрагнені наповнює нам знов І лиш Вона є в світі безкінечна – Господня Всепрощаюча Любов!
Тобі Господь я дякую за все: За спрагу й повноту мій милий Боже! А вир цей світ закручує й несе… Ти в нім Один мені лиш допоможеш! Бо є Любов Твоя – сильніша над усе!