Я з Тобою, Боже, наче птах на крилах,
Я з Тобою, наче сонце на весні,
Лиш в Тобі знаходжу для душі я силу,
I спокій, I радість, Боже, лиш в Тобi.

Дощ благословення щедро Ти зливаєш,
Ласку проявляєш кожний день і час,
I бажання серця тільки Ти лиш знаєш,
Їх сповняв , мій Спасе, у життю не раз.

Хочу я щоденно думати про Тебе,
Бути світлом ясним в темряві гріха,
Йти шляхом тернистим у незмінне небо
I Тобі невпинно лине з вуст хвала.

Хочу я в малому бути Тобі вірна,
Щоб плоди приносить на лозі Твоїй,
Хочу я у всьому буть Тобi покірна,
Щоб з Тобою бути в вічності святій.

Ти – моя надія у важку хвилину,
Ти – моє цілюще в спеку джерело.
Хоч свою дитину мати і покине,
Знаю, Ти не лишиш, Спасе, все одно.

I коли схилюся на коліна , Боже,
I в безсиллі з болем упаду до ніг,
I тоді , я знаю, Ти лиш допоможеш
Подолати в серці той гнітючий гріх.

Скільки літ, згадаю, провела без Тебе,
Голос Твій не чула в свiтi марноти,
Але Ти дорогу прокладав до неба,
Щоб могла сьогодні я з Тобою йти.

I тепер я хочу лиш сказати знову,
Що люблю Тебе я більше за життя.
Та нехай за мене не промовне слово,
А сльоза відкриє серця почуття.