Ти не знала що на тебе чекає,
Ти пішла- бо Господь повелів.
Бо Він чує, Він бачить і знає,
Не залише. І він тебе вів!

Ти несла в своїм серці бажання
Показати на жертву Христа,
На Господні голгофські страждання.
Ти пішла розбудити серця!

Слово Бога ти в серці своєму
Заховала, і вірила в те.
Недаремно ти шлях свій звіряла
З Словом Божим, що вірне й живе.

Ти пішла в невідомість, далеко...
Було страшно і тяжко тобі
Але в руки Христа, і в холод, і в спеку,
Віддавала ти сльзи турботи земні.

І Він вів! Він тебе не залишив!
Через тебе почув грішний люд,
Що Бог любить усіх, усіх грішних
Заридав весь Китай з під гріховних споруд!