"... виплюну тебе з Своїх уст...Бо ти кажеш: "Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого." А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!" (Об'явлення 3:16б,17)
Ти кажеш: "Я розбагатів, Потреб ніяких я не маю." Та слухати ти не хотів Про те, чого зовсім не знаєш.
Не знаєш ти, що став нужденний, Зовсім обідраний і голий, Сліпий на очі та мізерний І дуже, дуже, дуже вбогий.
Таку оцінку дав Правдивий І вірний свідок і Амінь Тій церкві, що в Лаодикії. Сьогодні ж вирій цих подій.
Сьогодні стало дуже модно Скрізь виставляти своє "я", Хоч дух лишається голодним, Ми тіло пестимо щодня.
Потрібно гарно виглядати, Щоб не понизитись в очах Всіх тих, хто люблять заглядати Усюди й скрізь. А потім так,
Щоб інші може і не знали, Ми думку висловим свою, Самі собі покерували. Персону ти ж не трож мою.
А то я можу ой-ой-ой,- Тобі сказать дуже багато. Мене не вчи, бо мірою В сто крат тобі можу воздати.
Земну красу, і славу й гроші, Комфорт, розваги й страви різні, На жаль, цінуємо ми більше, Аніж молитви й благовістя.
О, милий Господи, пробач Нам весь непотріб, всі гріхи. Даруй про вбогість нашу плач І славити тебе навчи.
Щоб не чинили ми спокуси З людей нікому у житті, І слави іншим не давали, Лише Тобі її несли.