Ну, доброго вечора сестро, ........................а може вже й доброго ранку! Бо ж, хто його знає достоту, .........................коли в тебе хвилька знайдеться Мій лист прочитати спокійно. В мене, як завжди, все - стихійно. Хоч дещо й роками ведеться. Наприклад: взяла філіжанку, Гарячого кофе сьорбнула, Комп'ютер по звичці ввімкнула.
Проглянула спершу новини, ........................а потім зайшла на сторінку, Де ми зустрічались з тобою ........................на поетичній тусовці. Сюди йдуть душею ділитись, Порадитись, в інших повчитись. На жаль, є там славоторговці. Їм дай тільки гарну оцінку. Ще й віршик - не іхній, а Божий, До нього й торкатись не гоже...
Ти знаєш, буває і сумно .........................і смішно читати ті твори! Скажи, ну, для чого ще й Бога .........................принижують тим ширпотребом? А глянеш на їхні п'ятірки - Стає чомусь прикро і гірко Від того, що це комусь треба... Зухвале невігластво - горе. Ну, визнали б: проба чи вправа. Та ні ж бо: "Лиш Богові слава!"
Претензії на досконалість - .........................це гордість сліпа чи цинічність? Убогість під знаком "Духовність" - ........................ невже для Творця не образа? Шукати б їм творчого росту! Вони ж, наче хворі коросту, Все шкрябають висохлі фрази. А вигляд! - Збагачуєм вічність! Яке тут навчання, поради? - Шукаєте в Божому вади?!
Та досить! Є й гарне на світі: .........................Над кофе звивається пара Є ті, що вражають талантом. .........................В них сяє душа й без оцінки. Словами не кидають всує. Там ними картини малює Поет. .........І в "тире" є відтінки. Там образ живий! Не примара! Читаєш і шепчеш: "Ну й, пише! Аж, імпульс безмежністю дише!"
Ой, сестро, я заговорилась. ........................Про це можна довго писати. Та й пер наламали вже кучу, ........................Бо ж давня, як людство ця тема. Хтось пише, бо вірить, що може, А в когось - є іскорка Божа. Не тьма графоманів - проблема, А дух марнославства пихатий. Поезії тверда основа - Душа, та, що тане від Слова.
Прощай на сьогодні! Чекаю .......................на зустріч, хоча б віртуальну. Бо душі споріднені прагнуть .......................взаємин, як бджоли нектару. Хай творче піднесення з неба Приходить, сестричко, до тебе. А досвід - пожива для дару В день світлий і в днину печальну... Ми мусим про це пам'ятати: Творець нам велів працювати.
Домініко, яка я рада, що Ви знову "вийшли в люди". Я переживала за Вас і молюся. Я не знаю суті Вашої долини, але то немає значення. Я була у долинах і знаю що то таке. Буває таке, що їдеш у машині з роботи, плачеш і молишся: "Господи, дай комусь на розум помолитись за мене, бо власних сил уже не вистачає". Дякую за підказку, зараз виправлю. Залишайтеся у безпеці, під повною Божою охороною.
Ларисо, люба, Вас ніхто не трогає. Живіть спокійно і радійте життю. Ніхто Вас палити не збирається. А шукати Ваші коментарі десь під іншими віршами у мене просто немає ні часу ні охоти.
Если кому-то не нравятся ваши стихи,то прислушайтесь к советам.А меня оставьте в покое,свое мнение я написала в других комментариях обо всем ,чем вы занимаетесь на сайте.Это Ваше право быть такой перед Богом.И огонь мне ничей не страшен,то что я делаю от Бога ,да во славу Божью и можете унижать меня сколько хотите,пишу не для Вас.
Світлано, читала вірш крізь сльози. І хоча моя долина продовжується,не можу не подякувать. Мені вперше Господь дає таку підтримку від ледь знайомої,але дійсно спорідненої душою людини. І ще..виправте,будь ласка,слово прЕтензії,воно через Е.
Лелеко,вже вкотре переконуюсь у Вас ДАР коментувати!А,точніше,Ви дуже влучно висловлюєтеся і зауваження Ваші без злоби і пафосу,якісь такі дружні. І критика збудовуюча,а не деструктивна.Спасибі Вам!
Дуже вибачаюсь за кучу граматичних помилок. Аж важко читати. Я писала відповіді на роботі, похапцем під час обідньої перерви на мобільнику. А в мене віконце не дуже велике. Та й ще й той надрозумний Google з своїми підказками... Так що, вибачайте.. Якщо не зрозуміло, перепишу. Жаль, що видалити не можна.
Вибачайте за помилки. Пишу на мобільному під час обідньої перерви.
Лелеко, дуже дякую вам за підтримку, адже Гоподь нам усім дав Свої дари, щоб ми ними ділилися з іншими. І приємно, коли на дорозі до вічності зустрічаються нам люди однієї крові, яким рідне те, що й тобі, з якими приємно спілкуватися, які поділяться, підкажуть , підтримають і порадують з тобою. Ми всі на дорозі ще. У кожногоз нас є свій талант, який ми зобов'язані розвивати і прцювати над ним по мірі наших сил і здібностей. Я знаю, що мені ще вчитись, вчитись і вчитись, як казав один чоловік колись. І я рада, що є в кого. І з радістю подбали тим, чого навчилась
Ларисо, зніміть маску. Ви оригінальна і "узнаваєма". Для чого ховатися за чужими іменами. Я не збираюся атакувати Вас. І мені зовсім не стидно. І повчитися напевно є чому. В противник випадку ви б так не реагували. Ні, цей вірш не написаний проти Вас. Мені вірші легко не приходять. І тратити час і стільки зусиль, щоб когось гризнути що сім не має сенсу. У мене є на що тратити час. Проблема не в вас, хоч би своїми відгуками визиааєте вогонь на себе. Проблема значно глибша, з обох сторін. Коли в мене знайдеться час, я обов'язково напишу для чого я написала цей вірш. Він визрівав у мені декілька років. А поки що, нехай Господь благословить Вас у праці. Ви заслуговуєте того. Маленька порада : прислухайтесь до порад. Ніхто не бажає вам зла.
Віруючі на сайті виписують вірші та читають в церквах для покаяння грішних,що не зрозуміло?А чому може навчити такий вірш?вам не соромно.Таке під тином читать подрузі Яні якраз.
Класно написано! Я здивований! Це ж треба до такого додуматись: і лист, і вірш ще й гарний такий, від нього ніби віє домашнім затишком, ароматом кофе, мирною бесідою... От є ж таланти за які хочеться дякувати Богу!
Світлана Касянчик: прошу користувачів сайту не сприймати цей вірш, як написаний проти якоїсь конкретної особи. Він виник від вражень спілкування з авторами на РІЗНИХ християнських сайтах. А присвячений він Яні Демчук. ЇЇ поезія будить у мені юність. Нехай Господь рясно благословить її працю, дасть їй сили, здоров'я, мудрості, гарного, благополучного часу, щоб вона нас постійно радувала своєю творчістю. Благословінь усім читачам та авторам.
Субота, 15 березня 2014, 16:35 | 
Автор: Світланa Касянчик; Надіслали: lanak45 | 
![[+]](/components/com_jlvotes/like.png "Мені сподобалося!")
Коментарі
Хотіла написати: поділюсь
Лелеко, дуже дякую вам за підтримку, адже Гоподь нам усім дав Свої дари, щоб ми ними ділилися з іншими. І приємно, коли на дорозі до вічності зустрічаються нам люди однієї крові, яким рідне те, що й тобі, з якими приємно спілкуватися, які поділяться, підкажуть , підтримають і порадують з тобою. Ми всі на дорозі ще. У кожногоз нас є свій талант, який ми зобов'язані розвивати і прцювати над ним по мірі наших сил і здібностей. Я знаю, що мені ще вчитись, вчитись і вчитись, як казав один чоловік колись. І я рада, що є в кого. І з радістю подбали тим, чого навчилась