Ще вчора було дитинство 

В останній час, дитинство моє сниться
І  бачу  все, немовби  на  яву
Маленькі мої друзі , іх дитячі лиця
І мариться мені – що я ще в нім живу.

Я  в мареві отім, немов сьогодні бачу
Ведуть мене батьки у перший клас
Втираю сльози рукавом і плачу
Чомусь так боязко було у перший раз

Ніколи не забуть, оту стареньку школу
Як   вперше  я   долав  іі поріг
О скільки вже років спливло - відколи
Отих дитячих вже не міряю доріг.

Шкільні ті роки – сум і моя радість                                                          
Те  роздоріжжя – всіх доріг
Учора це було , та ось вже й старість
Тамую подих, щемко згадуючи іх.

Весняні ранки згадую,як сонечко будило
Мене проміннячком, у очі через скло,
Бувало сердився на ясне те світило
Що знов поспати , довше не дало.

Здається  вчора, в ліс гуртом ходили
І повні кошики несли грибів
А потім нас за те батьки сварили
Як під дощем промокши , хтось хворів.

Не раз нас заставала в полі сильна злива
Зривались ми і бігли всі, чимдуж
Промоклі, босоногі – та щасливі
Летіли – бігли не минаючи калюж.

Ще до схід сонечка, корівку в поле гнали
По   кришталевій , вранішній росі
А ввечері  так   молока  чекали
Зібравшись за столом голодні всі.

Було то радості, коли ми кошиком ловили
По ямах , тих червоних карасів
Самі ж іх чистили , самі ж сушили
Смачнішого не ів я з тих часів.

А вечорами, в схованки в окопах грались
Що по війні, уже лозою поросли
А скільки ще снарядів там валялось
Іржавих свідків, сорок першого, війни.

Нам сіно скошене , приємно пахло в лузі
Ті  пахощі ні з чим не порівнять
Як не забуть дитячі лиця друзів
Хоча сьогодні , іх вже не впізнать

Спливло дитинство, мов коротке літо
Майнули в вирій, молоді літа
Життя моє , як стигле в полі жито
Вже на порозі- моя осінь золота.

Благословенна осінь, що оспівана піснями
За щедрий дар із золотих іі ланів
Я теж втішаюсь, Осені дарами
Перед собою бачу, дочок і синів .

Копа снопів, мої всі діти, мої внуки
Я в їхніх лицях себе впізнаю
Іх кожний день, в Господні Добрі Руки
У молитвах своїх, всіх щиро віддаю.

Сподобалось

7