Скільки треба болю, сліз пролитих,
Скільки жертв ще, скільки ще смертей?!
Їм би жити... Жити і любити...
З оптимізмом йти у новий день...

Їм би - щастя... І міцних обіймів...
Неповторних, радісних хвилин...
Скільки ще терпітимеш, Вкраїно?
Скільки ще убивств буде за мир?

Їм би - теплоти, зізнань коханих,
Зустрічей нових, нових вершин...
А вони мовчать... Лиш плач здригає
Матерів, дітей, сестер, дружин...

Їх життя не буде, як раніше,
Все змінила назавжди війна...
Не обійме тато сина більше,
І дружина лишиться одна.

В фотографії вдивлятись буде,
Литимуться сльози із очей...
Кому ця війна потрібна, люди?!
Скільки рік кривавих потече?

Хіба мало їх життя поклали?
Хіба мало височить могил?
Залишається у серці пам'ять,
І від горя вже немає сил.

Боже, прошу, захисти Вкраїну,
Дай нам мирне небо, дай добра.
Щоб були міцні, були єдині,
Щоб відновлення весна прийшла...

Червень-вересень,2014р.