Слово до Церкви

"Будьте готові і підперезані, і нехай ваші
світильники будуть позасвічувані". (Мт.12:35)

Ти не знаєш,коли Я тебе заберу в небеса,
І коли землю цю вже назавжди прийдеться лишити,
Та остання коли з очей упаде сльоза,
І ти будеш повіки зі Мною у Царстві жити.

Ти не знає,о Церкво, та чуєш вже кроки Мої,
І ти бачиш у світі ознаки Мого приходу,
Люди плачуть від страху, від подиху зла та війни.
Повсякчас пильнувати ти маєш, о Мій народе.

Роздивися сьогодні,якою дорогою йдеш,
Чи бува не зійшла на широку з вузької стежини,
Де уже немає границь,де нема Моїх меж?
В світі безліч шляхів,а до неба - один єдиний.

Що у серці твоєму,бажання плекаєш які?
Де твій схований скарб і на кого твоя надія?
Чи, бува, не забув,що ти є мандрівник на землі?
Чи, бува,не згубив ті дари,що тобі Я довірив?

Ти сьогодні ще можеш оливи зробити запас,
Моє Слово звучить ще,Я до серця твого промовляю,
Дав свободу для віри,маєш нині приємний час,
Але часто його не цінуєш і ним зневажаєш.

Так багато турбот маєш й планів в своєму житті,
Й кажеш: я є багатий і маю всього надміру.
Та багатство твоє тільки шкоду принесло душі,
Бо лишилась вона без одежі,незряча й безсила.

Раджу в Мене купити тобі Я безцінні дари:
У вогні переплавлене золото,щоб ти ним збагатився,
Одіж білу і чисту,щоб не видно було наготи,
Й мазь цілющу на очі,щоб вперед ти,у небо дивився.

Докоряю тобі,бо люблю і бажаю спасти,
І так хочу,щоб ревністю серце твоє палало.
Час так швидко летить,не повернуться дні і роки,
Пам'ятай,моя Церкво,що часу лишилось мало.

Тож пильнуй, й не лінуйся трудитись на ниві Моїй,
Ти покликана Слово Моє в цьому світі звіщати,
Хоч спокус так багато,шлях до неба тернистий,вузький,
Та щоб буть переможцем,боротися треба і в вірі стояти.

А за це нагорода чекає тебе в небесах,
Будеш мати вінець й царюватимеш вічно зі Мною.
Ті дари,що тобі Я довірив,в серці міцно тримай,
Коли вірною будеш,ввійдеш в Місто святого спокою.

12.10.2018р.