Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.6 | 11 голосів )
Не люблю незавершені справи,
Не люблю недописані вірші.
Бо сумління невпинно терзає
І говорить: "Вперед! Можеш більше!"

Але я розчиняюся вперто
В однотоннім і звичнім режимі.
У житті нема функції "стерти",
"Переграти" життя неможливо.

Інтернет... Соцмережі - щоденно,
Фотографії, лайки, репости...
Ми в придуманім світі живемо,
Бо у справжньому жити непросто.

А життя не іде - пролітає,
Огортає туманом дитинство...
А я жити весь час не встигаю,
Хоча серце говорить: "Прокинься!

І навчись кожним днем цінувати,
Не втрачати хвилини безцінні.
Намалюй ти життя свого карту,
Йди вперед! З оптимізмом до цілі!"

...Хочу Господа славити щиро,
Мені ласки Його не злічити.
За можливості й нові вершини,
І за кожну хвилину прожиту...

20.05./03.06.2016
Поділитися:
[+]
Сподобалось
13

Коментарі 

 
+1 #5 Діана Парипа 21.06.2016 14:20
Дякую за відгуки)
Цитувати
 
 
+1 #4 20.06.2016 21:11
Гарний, актуальний вірш. Гарно написаний.
Цитувати
 
 
+1 #3 19.06.2016 13:20
Життя пролітає... Так хочеться встигнути все, але потрібно вибирати найголовніше. Рада, що є тут твій новий вірш.
Цитувати
 
 
+1 #2 Діана Парипа 16.06.2016 10:17
Дякую за слова підбадьорення)
Цитувати
 
 
+2 #1 Dominika 15.06.2016 11:30
Дякую, Діано, прекрасний вірш! чекаю на нові.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити