Спокусило.
Сліпий сліпого веде в яму,
Глухий волає «стій!» глухому,
Розумний втратив свою тяму,
І все нікому й ніпочому.
Цей світ вульгарний понад міру,
Себе купляє й продає,
Від злиднів мре, й пливе від жиру,
Б*ючи поклони кутюр*є.
З гріховних мрій,дурної слави,
Зліпив собі з себе ікону,
Чим більше з розуму тим краще,
Й летить до свого бідний скону.
Любов, кохання все змішалось,
У благодать вдягнувсь порок,
Душа людська в гріх закохалась ,
Там шарлатан де був пророк.
Не за горами суд Господній,
Вже землю біль трясе й судомить.
Фітиль на бомбі водородній,
Людина з тим що на ній робить.
І зупинитись не можливо -
Гріха інерція сильніше,
Немов на дріжджах спокусило,
Росте з*їдаючи святіше.
Поділитися: