Здається, ще вчора мовчали мої думки І не просилися рими у слово, щоб стати віршами. А вже сьогодні нестримним потоком гірської ріки Ллються і ллються малими рядками і більшими.
А вже сьогодні, загнуздані буквами, йдуть на папір, Щоб у римовану мову із хаосу стати впокорено І зазвучати буденності сірій наперекір Зовсім незвично, яскраво, натхненно, віршовано.
Як я чекаю таких сокровенних хвилин! Адже народження вірша побачити дано не кожному. Тому вслухаюся серцем я знову і знов в думоплин, Щоб римувати думки, які стали тривожними. 22. 08. 2015
Вітаю усіх друзів! Довго не могла зайти,бо загубила пароль,а відновити не вдавалось.спасибі,що пам"ятаєте.Я заходила сюди часом,раділа гарним віршам,але вставити щось,чи коментувати не могла.Тепер,ніби все нормально.Вітаю усіх з Різдвом і Новим Роком! Радості вам,миру і натхнення!
А, може, це у тебе творча пустеля, час випробувань. От як відкриєш джерело... Мені колись один брат казав, що Бог коли дає дарування, то назад не забирає. Значить чекай натхнення від Нього.
Юлю, дякую!Мені теж не хочеться вірити, що більше не писатиму. Не можу сказати, що зовсім не пишу, але це просто мізер.
Юля, дякую що пам'ятаєш Я також скучаю за друзями на сайті. Часто заходжу. Читаю вірші. Радію з успіхів інших, але самій щось не пишеться. Благословінь і натхнення вам, мої друзі. З Різдвом Христовим та Новим роком.
А, може, це у тебе творча пустеля, час випробувань. От як відкриєш джерело... Мені колись один брат казав, що Бог коли дає дарування, то назад не забирає. Значить чекай натхнення від Нього.
Довго вагалася, чи надсилати сюди цей вірш, але так хочеться поспілкуватися із давніми знайомими. З Ірою і Діаною спілкуюся, а от Світлана, Яна, Неоніла, інші, в кого такі гарні вірші! Так давно ви вже не друкуєтесь. Ви заходите сюди? Відгукніться.
Коментарі
Юлю, дякую!Мені теж не хочеться вірити, що більше не писатиму. Не можу сказати, що зовсім не пишу, але це просто мізер.
Дякую! Дуже хотілося б... Мабуть, замало про це молюся...