Зачекались Твойого дощу, Боже наш, зачекались. О, як треба, щоб Ти із небес його щедро пролив На посіяне Слово, щоб зерна його проростали, І щоб серце своє кожен грішник для Тебе відкрив.
Щоби люди спішили в церкви, щоб спішили до Тебе. Щоби храми наповнились співом спасенних сердець, Щоб з'єдналася кожна душа у хвалі цій із небом І промовила вдячно, всиновлена:"Ти - мій ОТець!"
Зачекалися, Боже, дощу благодаті Твоєї, Яка зцілює душу, виводить з полону гріха. І немає тоді чогось кращого в світі для неї, Аніж воля Твоя досконала, приємна, блага.
І коли, Боже, Ти Святим Духом приходиш із неба, То вуста вже тоді неспроможні байдуже мовчать. Тягарі всі скидаючи у покаянні із себе, Неспасенні з Тобою зустрітися слізно спішать.
Зачекались і ми, хто вже знає той дощ благодатний, Хто втамовував спрагу під струменем свіжим не раз. О, як хочеться знов пережити ті миті відрадні, Коли Ти обіймаєш любов'ю Своєю всіх нас.
Ти схилися, Господь, в життєдайнім краплистім дощеві, Щоби край наш ожив, пробудивсь від гріховного сна І Тобі віддав славу, єдиному Богу - Творцеві, І спасенною стала тоді ще душа не одна.
Щоб народ Твій також в покаянні схилився до Тебе, Повернув у серця колись втрачену першу любов... Ти пролий, Боже, дощ благодаті Твоєї із неба, Сповни Духом Святим Ти серця наші, Господи, знов.
Спілкуйтеся на здоров'я! Я рада, що ви відвідуєте сайт, що пишете. Дійсно, як довго когось немає, то вже й сумно стає. А щодо віршів... Важко писати. Народжуються у боротьбі, у пошуках потрібних слів, часто вночі. Так хочеться, щоб Господь прийшов (як ти, Іра, пишеш в одному з коментарів) і вилив Свій дощ. Як тоді легко писати! Стільки є задумів, а сказати не можу... Молімося одна за одну.
Яно. Дякую, що пам'ятаєте про мене. Мені щось не пишеться. За Скайп. Так, у мене є Скайп, на який я виходжу не дуже часто. Ось думаю, як нам краще зв'язатися. Я не дуже затишно відчуваю себе, щоб написати скайп адресу у коментарі відкритому для всіх. Ви є на Фейсбуці? Якщо так, то знайдіть мене там: Світлана Касянчик. Я вже вас шукала, та не знайшла. Тоді, ми змогли б зв'язатися з вами через приватне повідомлення і написати свої Скайп адреси.
У мене взагалі є мрія, зробити поетичну Скайп групу, де ми всі могли б час від часу зустрічатися і знайомитися, читати свої вірші, підтримувати одна одну. Хоч я не знаю чи таке можливо зробити з технічної точки зору.
Юль, вибачайте, що на вашій сторінці розгорнули цей діалог. Надіюсь, що це не діалог, а розмова між усіма нами. Чекаю на Ваші нові твори. Благословінь
Світлано,спасибі..Вдячна за Вашу підтримку і те хвилююче почуття дотику руки друга,якому не заважають десятки і сотні тисяч кілометрів.Я теж,як і багато інших,тут дуже Вас чекаю.Може,у Вас скайп є,чи це вже зовсім особисте?
І я також часто думаю про Яну. Заглядаю, чекаю іі віршів. Дякую що ви пишете. Десь і Лелека подівся і дизайнер не часто з'являється... Благословінь вам і захисту у "тіні Його крил".
Юлечко,просто буває таке в житті,що в двох словах не опишеш,хочеться просто заховатися в тіні крил Всемогутньго Господа і бути там довго довго.Тут, на сайті, я зустріла сестер близких мені "за духом", і за "пером",тому зовсім подітись не можу. От і заглядаю часом. Ви теж пишіть ще,будь ласка,гаразд?
Яно, а я вчора згадувала вас. Думала, де б написати коментар, щоб з'ясувати, де ви поділися з сайту. А ви взяли і мені написали! Слава Богу! Не залишайте нас, пишіть!
Середа, 04 лютого 2015, 02:08 | 
Автор: Юлія Тонего; Надіслали: todem | 
![[+]](/components/com_jlvotes/like.png "Мені сподобалося!")
Коментарі
А щодо віршів... Важко писати. Народжуються у боротьбі, у пошуках потрібних слів, часто вночі.
Так хочеться, щоб Господь прийшов (як ти, Іра, пишеш в одному з коментарів) і вилив Свій дощ. Як тоді легко писати! Стільки є задумів, а сказати не можу... Молімося одна за одну.
У мене взагалі є мрія, зробити поетичну Скайп групу, де ми всі могли б час від часу зустрічатися і знайомитися, читати свої вірші, підтримувати одна одну. Хоч я не знаю чи таке можливо зробити з технічної точки зору.
Юль, вибачайте, що на вашій сторінці розгорнули цей діалог. Надіюсь, що це не діалог, а розмова між усіма нами. Чекаю на Ваші нові твори. Благословінь
І я також часто думаю про Яну. Заглядаю, чекаю іі віршів. Дякую що ви пишете. Десь і Лелека подівся і дизайнер не часто з'являється... Благословінь вам і захисту у "тіні Його крил".
Не залишайте нас, пишіть!