Пилат

Хай твоя пам'ять воскресить,
Одне лице, між лиць інших людей.
І хай картина в згадці пробіжить,
Не зміг ніяк забути ти день цей.

Навкруг тебе—юрба,яка шумить,
А ти судову справу завершав.
Юдеї ждали від тебе в ту мить,
Щоб ти коротке«Так» їм лиш сказав.

Для Чоловіка з іменем Ісус,
А ти сидиш при владі ось своїй.
Євреї привели Його на суд,
Як ніби був Він вбивця чи злоді́й.

Ти про Його нічого і не знав,
Аж поки не зустрівся із Ним сам.
Участі в долі Він твоїй не брав,
Його життя вирішував ти там.

Помилувать чи стратить вибирав,
Слів озвірілої юрби теж чув.
Ісус, перед тобою Він стояв,
Не схожий на злочинця зовсім був.

«Що Він зробив?»—“На хрест! Розпни Його!»,
Жорстокий лине крик з усіх сторін.
Та чи ти стукіт серця чув свого,
Що це перед тобою Божий Син?

Таких ніде не бачив ти очей,
Хто Ця Людина?—знати так хотів.
То незвичайний суд був у день цей,
На смерть Його віддати не спішив.

Вини не зміг у Ньому віднайти,
Питання за питанням задавав:
«Хто Ти Такий і звідки саме Ти?»,
Але Христос, Він не відповідав.

О, якби ти повірив тим очам!
Якби збагнув—Хто є перед тобою,
Тоді б свій вибір ти зробив би сам
І не пішов би говорить з юрбою.

До людей грішних повернувся ти:
«Ісуса хочете я відпущу?»
—«Розпни Його!Варавву відпусти!
А Цей,Він винен смерті.Смерть Йому!

На хрест! Хай буде Кров Його на нас,
Варавві ти дай волю—не Христу!»...
Пилате! Залишався лише час
І твого серця голосніше стук.

«Ти кесарю не друг!»—народ кричить,
Та знаєш, що Христос не завинив.
Мов те ягня, Він все мовчить, мовчить,
Перед людьми ти руки тоді вмив.

Протистояти не зумів юрбі,
В угоду їй ти Жертву бичував.
І смертний вирок приписав собі,
Коли на хрест Ісуса посилав.

Вода не змиє гріх з нечистих рук,
Ти на розп'яття їм Христа віддав.
І кесарю,як і раніше друг,
Та другом теж диявола ти став .

Шкода тебе, що був сліпим, глухим,
Що не пізнав—що Це є Божий Син.
А Він, висівши на хресті отім,
Любив тебе. Так любить Бог Один.

Про смертний час Пилата який був,
Про це сторінки Біблії мовчать.
Чи він спасенний? Чи кари відбув?
І чи зняв Бог з його гріха печать?

Він відхилив Ісуса у свій час,
Віддавши злу і сатані себе.
Так і вирішує кожен із нас.
На сторону чию він перейде.

Передо мною вибір теж постав,
Варавву чи Ісуса вибирати.
І Господь вибору мого чекав,
Я вибрала—на Божий шлях ступати.

Не помилилась слава Богу я,
Коли Христос поглянув в мої очі.
Повірила Йому душе моя
І серце моє радісно тріпоче.

Не жалкувала зовсім я про те,
Що вибрала Христову Благодать.
Постане вибір друже й для тебе,
Колись тобі прийдеться вибирать.

Що вибереш ти? Ненависть?Любов?
Смерть із дияволом чи з Богом жить?
Варавва і Христос постають знов,
Тож в виборі своїм не помились! Амінь

Автор Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук