Єремія, скільки сліз ти пролив багато!
Не за себе - за свій народ.
А вони - неслухняне стадо,
Не схотіли Господніх щедрот.

Не схотіли для Бога жити,
Не схотіли собі добра.
Вибрали Божу чашу пити
Повну гніву і пили до дна.

Єремія, ти молився до Бога багато,
Не за себе - за свій народ.
Бог сказав:"Не молися! Нащо? -
Не помилую їх всеодно.

Не помилую, бо не хочуть
Навернутись від злих доріг.
Знову кров, знову бідних топчуть -
Набирають новий розбіг.

Та й тебе. Скільки раз тебе гнали,
Коли ти говорив до них?
Скільки раз до ями кидали -
Прибавляли для себе гріх. "

То чому ж ти знову склонився,
Знову руки до неба підняв?..
Плаче бідний пророк, плаче гірко
Не за себе - за свій народ...

Боже мій, як мені научитись
Так молитись за рідний край,
Як молився колись Єремія -
Твій пророк і Твій вірний раб...