Ну ось - минає світла повість,
Що без початку і кінця...
Чи то чудова випадковість,
Чи подарунок від Творця?

Дві загадкові різні долі
Так не зустрівшись - розійшлись...
Та ледь торкнувшись, мимоволі,
Злетіли птахами увись...

І голос їхній світ осяє -
Їх пісня лине до небес,
У саме серце ударяє
Збудить любов, а лід - щоб скрес!

Майнеш ти іншими світами,
Мій синьоокий дивний птах,
Якщо не спалахнеш віршами,
То прилітай хоча б у снах...