На скрижалях моєї історії
Твоє ім'я давно уже вписане.
Життєдайним, укріпленим коренем
Проросло, і теплом заколисано.

Я ж боюся, що часу хурделиця
Замете, засніжить кучугурами...
І туманами раптом простеляться
Всі листи, всі слова із минулого...

Я боюсь долюбити не встигнути,
Загубитись у часі і відстанях.
Я боюся у цій швидкоплинності
Розгубити кристалики істини.

Скільки в серці всього, що не сказано....
Скільки ніжності не подаровано....
І любові застиглими фразами
Я кричу крізь роки зачаровані.

На скрижалях моєї історії
Твоє ім'я давно уже вписано...
І навіки воно закарбовано
Серед хаосу світу навислого....

На сторінках моєї історії
Твоє ім'я - у кожному реченні.
І освітлює шлях метеорами:
На любов ми, напевно, приречені.

02.02.2020р.