Я до тебе торкнуся подихом,
Я до тебе прийду в час відчаю.
Нам не жити один без одного,
Ми любов'ю навік повінчані.
Я прийду у сні зачаровано,
Прилечу журавлем із вирію...
Тихим вечором, сяйвом сповненим,
Розмовляти будем, щасливії...
Листопадами осінь журиться,
Що минуло - назад не вернеться...
Опустіла весела вулиця,
Жде снігів, завірюх, метелиці.
Задощить... І тумани сивії
У похмуру пору стоятимуть.
Та тепло подаруєш ти мені.
Чи жаліти будем за втратами?
І хай стануть скроні посріблені,
Шлях метелиця запорошує...
Ми пройдемо крізь час, рідний мій,
Нам майбутнє вже шле запрошення.
Божий дар - по шляху йти впевнено
Крізь тумани - в місця віддалені.
Знаю, будуть незрушним кременем
Почуття, що в серцях запалені...
30.07.2016
Поділитися:
Коментарі