На рокИ ми помножимо щастя вчорашнє,
На далекі роки безкінечних світів.
Поміж різних планет, у світах неосяжних
Збережемо тепло неповторних років.
І світитиме сонце на нашій планеті,
І мигатимуть в небі мільйони зірок.
І мільйони рядків ще напишуть поети –
Як в пустелі води довгожданий ковток.
А ми будемо разом плисти у майбутнє,
Не розіб’ється човен об скелі проблем.
Твоє перше «люблю» неможливо забути,
Та наскільки дорожчим воно є тепер!
Я сильніше люблю,ніж любила учора,
Я сильніше залежна, ніж була колись.
Я залежна від посмішки в час світанковий,
Я не вмію без тебе дивитися ввись.
Я не вмію без тебе літати у мріях,
Я не вмію без тебе писати рядки.
Планувати без тебе я зовсім не вмію,
Та й навіщо, для чого? Ти ж поруч завжди.
Замете листопАд безтурботності щастя,
Прийде зрілість незвана упевнено в дім.
На роки ми кохання помножим вчорашнє,
На далекі рокИ безкінечних світів.
23.07.2019 р.
Поділитися: