Вже 10 років, любий, 10 років!
Вже стільки часу поруч ми йдемо!
Ось жовтень впевненим крокує кроком,
Розстелюючи жовте полотно.

Пора спокою, спогадів мрійливих,
А скільки ще несказаних є слів!
Ми разом, любий. Це насправді диво –
Наш оберемок ніжних почуттів.

Я, як колись, біжу в твої обійми,
І моя радість голосно дзвенить.
З тобою легко, добре і спокійно,
З тобою день проходить, наче мить.

І я купаюся в твоїй любові,
Мене ти зодягаєш у тепло.
Нас ще чекають дні прекрасні, довгі
І вечори, омріяні давно.

Спасибі, любий, за хвилину кожну,
За те, що жар любові не затих.
За те, що я щаслива бути можу
В твоїх обіймах, ніжних і міцних!

08.10.2018