Я без тебе не можу жити,
Я без тебе – не я насправді...
Бо мене ти навчив любити,
Чи я щастя такого варта?

Хай сміється хтось іронічно,
Називаючи ідеалістом.
Знаю твердо: кохання вічне,
Незбагненне, прекрасне, чисте.

Чи для щастя багато треба?
До твого лиш плеча схилитись,
А тоді усміхнеться небо,
Стане легше у світі жити.

Ти для мене є найрідніший,
Найцінніший мій скарб, коханий.
З кожним днем я люблю все більше,
Ідучи крізь життя тумани.

Я з тобою живу, не існую,
Я з тобою така щаслива!
Ти мене захищаєш в бурю,
Ти даруєш кохання крила.

Ти даруєш мені натхнення,
Ти даруєш мені надію...
Я за тебе молюсь щоденно,
Все в нас буде прекрасно, вірю!

Січень – лютий, 2015