Я люблю сильніше, як колись,
Набагато, любий мій, сильніше.
Час летить вперед, ти оглянись...
Змінюється все, стаєм ми інші...

Але рік за роком, день за днем
Ти – як сонця промінь, в житті сяєш.
На землі ми маєм свій Едем -
Серед мряки днів, тривог й відчаю.

Вже немає «я», немає «ти»,
Є лиш «ми» – до смерті тільки двоє.
Бути разом – щастя на віки,
Чим за все віддячимось ми Богу?

І летітиме безжальний час,
Замітати буде снігопадом.
Скронь торкнеться сивина – і враз
Зрозумію, як насправді рада,

Що ти поруч, що рука в руці,
І що старість зовсім не лякає.
Хай летить життя, минають дні,
В мене є любов, що не згасає...

20.05.-26.05.2015р.