Під життєвим дощем я не змокну з тобою,
Парасольки не треба: сяє сонце вгорі.
І веселка у небі чарує красою,
Коли ти посміхаєшся, любий, мені.

Я не змокну. Бо що мені бурі і грози?
Що мороз лютий, злива, і град, й буревій?
Поруч ти. І нічого мене не тривожить,
Я щаслива, коханий: назавжди ти мій.

Просто грози бувають... І невдачі, і відчай,
Розбиваються мрії об скелі не раз...
Швидкоплинно все йде... Лиш любов живе вічно,
Лиш любов порятує від віхоли нас.

Ще раз вдячна тобі... За турботу, за ласку,
Теплий погляд, обійми...За те, що ти є.
Ти в моєму житті справді створюєш казку,
І веселкою сяє майбутнє моє.

31.07.2015р.