А я думаю, любий, про тебе не часто – постійно,
Коли їду в маршрутці чи сиджу за робочим столом…
Коли втома гнітить, і немає уже зовсім сили,
Коли злива вирує у серці, не лише за вікном.

Я з тобою завжди. Бо без тебе не можу, не буду,
Я без тебе не вмію. Та і вміти не треба мені..
До кінця своїх днів буду вдячна за щастя, мій любий,
Розмалюю тобою я похмурі і втомлені дні.

Я з тобою весь час. Пам’ятай, ти у серці моєму,
Ти завжди близько-близько, зігріваєш в морози й дощі.
Доводити не треба насправді просту теорему:
Я щаслива з тобою. Найщасливіша я на землі…

06.06.2018 р.