І не падає сніг, лиш дощить, завиває вітрами...
Та у вікнах святково горять новорічні вогні.
Дні летять... Ми на ще один рік знову старшими стали,
Відірвавши останній листочок у календарі.

Я схилюсь перед Богом мої́м і Творцем на коліна,
Заглядатиме місяць крізь штори в нічній тишині.
Рік нови́й, як завжди́, під покровом Його я зустріну,
Я Йому розкажу́ про усе, що в мої́й є душі́.

Я не буду просити добробуту й благополуччя,
Я не буду просити про втілення планів, ідей.
У часи, коли серце тривожить реальність гнітюча,
Мені б бачити тільки найдорожчих для мене людей.

Мені б чути їх голос, вдивлятися в рідні обличчя...
Не здригатись ніколи від звуків нічного дзвінка.
Мені б просто сидіти в сімейному колі, як звично,
І вкриватись любов'ю і затишком рідних щодня.

Мені тепло й спокійно у зимову цю ніч новорічну...
І я дякую, Боже, що поруч зі мною йдеш Ти.
Усміхаються зорі, а за ними - чекає нас вічність,
Тільки б впевнено нам цю дорогу життєву пройти.

29/31.12.2020
@diana_parypa