Вже у вирій птахи відлітають,
І лунає журливе:"Кру-кру",
Та чи вернуться звідти, не знають,
Як же болісно чути:"Помру".

Бо не хочеться кожному, друзі.
Зустрічати оте небуття.
Хай квітує калина у лузі,
Утішаймося даром життя.

Коли в світ цей прийшли ми гріховний,
Не попустим собі прокляття,
Тоді бог наш, Владика духовний,
Прийме нас у ясне майбуття.

Хай втішається нами природа,
Нашим вчинкам властива краса,
Хай панує Господня свобода,
А в серцях хай Христос воскреса!