Дитинства згадую весну, Таку дзвінку і стоголосу Красунею , що у вінку До нас ішла в ранкових росах.
Тихенько входила в права І просиналось все в окрузі Зелена бралася трава Й латать палала жовта в лузі.
Ось знову бачу , мов у сні Гурт горобців в кущах калини Вони раділи так весні Що ми , вслухаючись, німіли.
А коли бусел вив гніздо Й хрущі шугали біля хати Як важко нам оте було Коли нас в хату гнала мати.
Ми ж їх ловили на льоту Шапками , весело і вправно Чіпляли їх на ніс … коту Ох , як було те всім забавно !
Штанці задерши до колін Зміряли глибину калюжі Проте, ніхто з нас не хворів Були веселі ми і дужі,
А із дитячих ласощів Був цукор в нас , поверх скоринки Чи хтось десерт такий зустрів Сьогодні на якомусь ринку ?
Та кожен з нас чекав про те На те – найбільше в світі свято, Коли Великдень в дім прийде Й дарунків принесе багато!
Дівчаткам нові спідниці А хлопчикам штанята нові Було за звичай в нас в сім’ї До Дня цього куплять обнови.
І в день оцей в нас на столі Був холодець й копчене сало - Одна біда лиш дітворі , Що в шлункові так місця мало.
На двір в святкових сорочках Було , повибігаєм з хати З скибками « пасочок « в руках, Щоб другу дати скуштувати.
Простий народ дитячий весь Та в День цей ми вітались щиро « Христос Воскрес ! Христос Воскрес ! « І серце наповнялось миром.
Яка то радість в нас жила ! Раділи Святу ми як діти ! Буяла в серці в нас весна, А десь в полях буяло жито …
Горіли квітом яблуні Закутані в рожеві шалі В дитячій нашій цій весні Вміщались радощі і жалі.
В болоті жаб вечірній спів Здавалось десь , за обрій линув Й над місяцем святковий німб ВЕЛИКОДНЯ доповнював картину !
***************************** Немовби вчора це було: Пасхальний стіл , і батько й мати … Та пів століття вже спливло … Чи ж нам про це , тай не згадати ?