Вставало сонце. Лягли глибокі тіні.
Жінки ішли побачити той гріб.
Здавалося, Христос там і донині,
Страхаючися йшли у тій порі.

Несли олії для бальзамування
Прозорі, дуже чисті, запашні, 
Як знак любові і прощання
Із почуттями смутку і вини.

Навкруг стіною кипариси, 
Алоє гострокуті прросли,
А у душі так хочеться молиться,
Що він помер - повірить не могли

Вони прийшли пролить олії, 
Несли набальзамуючий настій
Ідуть тривожно, полохливо.
Не плач, Маріє, зупинися, стій.

Поглянь у гріб: юнак у білих шатах
Промовить, що Христос воскрес,
Спішіть всім іншим сповіщати
Ісус Христос воістину воскрес.

Яснів світанок день новий надходив,
Який приніс надію вічних днів
І відчуття бажаної свободи
Й жінкам у давнину, й тепер мені.