Воскресіння Христове

Ще ніколи люди не являли,
Ненависті більше ніж тоді,
Коли вони Господа розп’яли,
В муках, на Голгофському хресті.

Засудили Господа до смерті,
На що Бог любов’ю відповів,
Бо за смерть свою Ісус воскреслий,
Грішних до безсмертя засудив.

За удари - брав Він у обійми,
За образи - Він благословляв,
А за те, що люди Його вбили,
Він безсмертя їм подарував.

Із могили, ще до воскресіння,
Він зійшов до пекла для того́,
Щоб надію дати на спасіння,
Тим, хто коїли в житті добро.

А воскреснувши Ісус у славі,
Ідолів всіх скинув і побив,
Зруйнував жертовники криваві,
І понищив еллінських богів.

Він привів диявола в безсилля,
Демонів підступних розігнав,
Іудеїв по світу розсіяв,
І приборкав дикі племена.

А усіх, хто ввірував у Нього,
І ділами справді це довів,
Він підніс у небеса до Бога,
Приєднав до ангелів навік.

До Христа даремно люди бились,
Над безсмертям тіла і душі,
Але правда й мудрим не відкрилась,
Всі зусилля їх були пусті.

А Христос закрив оце питання,
Ми над ним вже більше не б’ємо́сь,
Бо ми істину вже твердо знаєм,
І у вірі к вічності йдемо́.

Бог зійшов, щоб грішних врятувати,
І подібним до людини став,
А щоб шану нам за це віддати, -
- Станемо подібні до Христа.

Так Христове воскресіння дійсно,
Придало життю людському сенс,
Бо ведуть в життя чесноти й віра,
А невіра й зло ведуть у смерть.