Бог завжди поруч

Це так важливо бути з Богом близько,
І не втрачати нам ніколи цей звʼязок.
Завжди в молитві прихилятись низько,
Й приймати завжди Господа урок.

Бо через біль Він вчить нас довіряти,
Через мовчання - чути Його клич.
І навіть там, де можем нарікати,
Його любов нас ніжно кличе й вчить.

Не за своїм ідемо ми бажанням,
А по стежках, що вибрав нам Господь.
Бо у смиренні, в тиші й довірянні,
Душа знаходить істину й любов.

Не в силі - в Бозі наша є безпека,
У Нім спочинок стомлених сердець.
Довіра - шлях до Бога недалекий,
Господь поведе, як пастир овець.

Де Божа любов - панує мир й спокій,
І там де довіра - немає страху.
Коли ми є з Богом - душа оживає,
Господь нам дарує надію нову.

Й коли у житті непроста є дорога,
І серце стомилося від боротьби.
Бог поруч поруч іде з Своєю любовʼю,
І не дає нам загубитись у пітьмі.

Коли молитва сходить лиш сльозами,
І тиша тисне важче, ніж слова,
Тоді Господь говорить між рядками,
І знову оживає в нас душа.

Через терпіння Він серця навчає,
У тиші відкриває новий шлях.
Там, де надія в людях помирає,
Його любов тримає нас в руках.

І крок за кроком, навіть у ваганні,
Він вчить чекати вірити і йти.
Коли мовчить - це теж Його навчання,
Щоб глибше серцем істину знайти.

Він знає дорогу крізь наші страхи,
І бачить всі сльози, заховані вночі.
Його благодать тримає слабких,
Він сльози зітре у того хто плаче.

Бог поруч в радості, в стражданні,
І Він тримає душу, що слабко горить.
Бо тільки з Богом ми знаходим щастя,
Й душа наша радіє в кожну мить.

Він поведе нас крізь бурі й негоду,
Тримаючи віру у нашій душі,
Із Богом не страшна ніяка погода,
Охорона Його над нами завжди.

Бог знає все, що маєм в серці,
Він радістю замінює журбу.
Господь веде крізь бурі й терни,
І посилає милість нам Свою.

І смерть і темрява прогнуть коліна,
Перед Його Святим промінням.
Хто в Бога вірує - той не загине,
Його вічна любов веде нас до спасіння.