До болю не звикають люди,
Бо біль є біль, як звикнути коли болить?
До всього люди звикнути уміють:
До втрат, принижень, бідності та сліз...
Але цей біль?.. Як звикнути до болю?!
Не звикнеш: знає, хто відчув,
І крик німий не випустиш на волю,
Щоб тільки Бог тебе почув.
Здавалося б уста відкрить не в силі,
Але усе всередині кричить,
Увись звертається: «Мій Боже милий!»
Чому так часто нам душа болить!?
- Нехай порвуться мої струни,
Ніж марно мають десь дзвеніть.
Якщо без болю, Боже охолону,
То краще хай мені болить…
Душе моя, терпи і кайся
І дякуй Богові за все. За біль,
Яким очистилась. Втішайся,
Хоча б на ранах пекла сіль.
Душе моя, я є людина
І в небеса, де моя ціль
Дорога в світі є єдина
Через страждання, хрест і біль.
Поділитися:
Коментарі