Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.6 | 11 голосів )
Коли боляче серце ранять
Гострим словом, мов лезо бритви,
Одиноко і гірко стане.
І знеможеш в нерівній битві.

Не ховайся в німе мовчання,
Серце Небу залиш відкритим,
Хай душа у сльозах благання
До Ісуса несе молитви.

На образи пекучий попіл
Хай пролиється дощ прощення...
Під хрестом на старій Голгофі
Ми вчимося благословенню.

Якщо навіть і серед літа
Сніг байдужості закружляє,
І замерзнуть любові квіти,
І розколеться лід відчаю...

Ти сердечні свої долоні
Піднеси догори до сонця.
Благодатна любов Господня
Тьму розсіє в твоїм віконці.
Поділитися:
[+]
Сподобалось
6

Коментарі 

 
+1 #2 Галина Левицька 07.11.2010 19:30
Повністю підтримую коментар Світлани. Ваші вірші ллються із серця. Дякую, сестро))))))))) )))))))))
Цитувати
 
 
+2 #1 26.10.2010 20:57
Маріє, а може краще звучатиме: Хай проллються дощі прощення. Мені здається, що слово "пролиється" - не словникове. А так, взагалі, Ваші вірші дуже гарні. Вони несуть в собі християнське зерно, не пересичені літературними штампами (ось тільки " в нерівній битві") і звучать щиро, а не високомудренно. Благословння і натхнення Вам від Господа.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити