Коли печаль на серці і тривога,
Сльоза в очах.
Коли нелегка випала дорога,
Уся в тернах.
Коли на обрії життя твойого
Лиш пітьма,
І не лишилось доброго нічого,
Все дарма -
Серед відчаю зір у синє небо
Підійми.
Бог і на тебе дивиться очима
Добрими.
Щодня дарує тобі милості,
Свою любов,
Бо постраждав за тебе на хресті,
Той шлях пройшов,
Де душу тяжко туга невимовна
Так гнітить,
А тіло зранене, збичоване
Дуже болить.
Вінець терновий, римські гострі цвяхи
В руках й ногах,
Щоб не було вже більше муки страху
В твоїх очах.
Нелегко кожному із нас буває
У житті,
Але завжди Господь допомагає
Все перейти.
Тому коли бринить сльоза печалі
На очах,
Нехай летить наш зір у сині далі,
Наче птах.