Мій шлях



Я іду до небес, йду на трапезу звану

По дорозі земній, по дорозі скорбот.

Пробираюсь крізь терни до Божого стану,

Як я хочу дійти до небесних висот!



О! нелегкий цей шлях, той, яким я крокую,

Він не встелений квітами, там – лиш бур’ян.

Я іду крізь спокуси, а ворог лютує,

Завдає серцю біль, і душі моїй – ран.



Християнський мій шлях густо вкритий шипами:

Це – принада очей,це і заздрість, і страсть.

І незгода в сім’ї, і в грядки твої – камінь.

Це наклеп від людей, або інша напасть.



Недостатки, відчай,грошолюбство й принади –

Ці непрохані гості нас вводять у гріх.

В недостатках я – раб,а в багатстві я - в’язень,

І багатство , і бідність – що толку від них!



Божий голос гласить:”Ти тримайсь середини!”

Треба зважувать все і все в міру любить,

Щоб не в бідності скніть, й не в багатстві лінивім,

Мати міру на все, душу щоб не згубить.



Але ж всюди – шипи і спокус гострі терни,

Та це вибраний шлях, ним я мушу іти.

Голки ранять мене, та крокую я вперто,

Хоч як важко мені, не зійду я з путі!



По дорозі земній я іду обережно,

Роздивляюсь, обходжу, як бачу десь гріх,

Та як важко мені на вузенькій цій стежці

Розминутись з гріхом, це є правда, повір!



Гріх за нами біжить, і мене доганяє,

Він мене, як і всіх,спонукає згрішить.

Відганяю його, від його утікаю,

Та він сплив у мені! Бог мене хай простить!



І я далі іду, йду на трапезу звану,

По дорозі земній, по дорозі скорбот.

Пробираюсь крізь терни до Божого стану,

Як я хочу дістатись Небесних висот!