Милі дрібнички – фото у рамці,
Відкритка, замовлена саме тобі…
Скільки у них непідробного щастя,
Скільки торкають вони струн душі!

Старе листування… А днів проминуло…
Руко́писів часу пливе листопад…
У кожнім рядку я відгомін чую
Того́, що, на жаль, не вернути назад.

Сторінки щоденника… Розпач і сльози –
Все це витримував білий папір.
Від років дитячих була серйозна,
Важко сприймала образу і біль.

Ось ми, маленькі, з батьками на морі,
Ось – за вечерею дружна сім’я.
Дякую я за даровану долю,
Дякую, Боже, за роки життя.

Скільки відкриток уже назбиралось!
В кожній я бачу себе вдалині…
Поруч – картина, що вишила мама
Як подарунок на свято мені.

Милі дрібнички – фото у рамці –
Скільки вмістили чудових хвилин!
Кожного дня, прокидаючись вранці,
Окутуюсь в спогадів я серпантин.

06.07.2019р.