Співай в біді,співай у добру пору, Завжди і скрізь співай,душе моя
Ох, як це треба нам у цей складний і тривожний час.
Благословінь Вам, Яно.
Моя двоюрідна сестричка Наташа дуже любила співати. Вона справді співала завжди, і в радості і в горі. А останнього в неї було дуже багато. Коли вона помирала з раку і не могла уже навіть говорити, вона прошептала моїй сестричці: "Віра, співай. Співай скільки маєш сили. Ти не знаєш як тякжо коли вже не можеш співати." Тож, давайте, будемо скільки зможемо. Навіть через сльози. А Господь неодмінно когось спонукає нести нас долиною плачу.
Дякую за те,що читаєте,за коментарі,за те що Ви є! Щодо професійності...виношую рими під серцем довго-довго,думаю,молюся,і все одно часом грішу. А щодо"пишіть і за нас" то,хм...не получиться,за ручку і до праці,до праці дорогенькі!
Дійсно, дуже милозвучно! і професійно, побільше б такої поезії. я б теж хотіла так писати. Не виходить!!!Тому пишіть і за нас і будьте в цьому благословенні!
Коментарі
Завжди і скрізь співай,душе моя
Ох, як це треба нам у цей складний і тривожний час.
Благословінь Вам, Яно.
Моя двоюрідна сестричка Наташа дуже любила співати. Вона справді співала завжди, і в радості і в горі. А останнього в неї було дуже багато. Коли вона помирала з раку і не могла уже навіть говорити, вона прошептала моїй сестричці: "Віра, співай. Співай скільки маєш сили. Ти не знаєш як тякжо коли вже не можеш співати." Тож, давайте, будемо скільки зможемо. Навіть через сльози. А Господь неодмінно когось спонукає нести нас долиною плачу.