Усе,через що ми проходили,
Місця,де вставали і падали,
Часи,де були одинокими,
Часи,що вбивали нас зрадами,

Усі,з ким прощались,знайомились,
Хто був нам і болем,й відрадою,
Усе посилалось для нас колись,
Для того,щоб ми гартувалися.

Із всього того,що ми бачили,
Що чули,і з чим ми стикалися,
Для того було,щоб побачили
За що ми в цім світі трималися.

Щоб люди,які нас оточують
Були справжніми,Або не справжніми,
Щоб ті сльози,пролиті нОчами
Стали потім для нас діамантами.

Не даремно усе ми проходили,
Не даремно усе ми проходимо,
Бо в майбутньому,сили знаходячи,
Ми рясними плодами зародимо.

І коли у життя прийдуть труднощі,
Коли руки у вас опускаються,
Коли зливи рясні будуть у душі
Ви до Бога тоді звертайтеся.

Ви пройдете цей шлях із силою,
Що Спасителем подарована,
І дорога,що встелена каменем
Не зупинить вас стрАхами й болями.

Бо усе,через що ми проходимо,
Усе те,чим ми ранимось й тішимось,
Посилається нашим Господом,
Щоб ми стали в рази сильнішими.
Амінь.
30.01.2025р.
Артемук Мирослава