Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 5.0 | 1 голос )
В моїх думках відвічна є війна.
І боротьба із Богом і з собою.
Лякає і турбує сатана
Та сильний Той, хто поряд йде зі мною.

Не раз було , що падала в борні…
Хотіла все на світі залишити.
І плакала одна на самоті
Не в змозі і найменшого змінити.

Я йшла вперед та сил не було йти.
І я під гнітом зовсім знемагала.
Але мені Господь мій допоміг,
І хоч і впала але знову встала.

Я встала й далі впевнено пішла,
Бо знала я , що поміч моя близько.
У Бозі я потіху віднайшла
Й схилилась перед Богом своїм низько.

О скільки раз мене мій Бог тримав…
А скільки раз Він ніс немов дитину…
Бо наперед Господь мій усе знав,
І пам’ятав про те, що я людина.

Мій Бог мене від бурі захищав,
Давав у шторм відчути в серці тишу.
Він ні на мить мене не залишав
Й ніколи не робив мені на гірше.

Я знаю це і впевнено іду.
Хоч і так часто просто знемагаю,
Та знаю те, що з Богом я дійду
До вічного блаженства і до раю.

Хай Бог дасть сили до кінця пройти
Й ніколи в своїй вірі не зламатись.
В своєму серці святість зберегти
І вірній Богу до кінця лишатись.

Дай Боже сил усе перенести
І йти й тоді, як буду знемагати.
Нехай Господь нас всіх благословить
І дасть нам бути вірою багатим.

Нехай усіх Господь нас доведе
У край блаженства вічного спокою.
Хай Божий мир у серці лиш буде
Щоб не програли ворогу в двобою.

Ідіть вперед і будуть небеса.
Бо всі ми діти Господа Христа.
16.01.2021р.

Поділитися:
[+]
Сподобалось
0

Додати коментар


Захисний код
Оновити