Здавалось, що – той кволий вітер? А він берізкам сльози витер, Розпухлих бруньок скрегіт слухав, І трепетно на рани дмухав, Аж поки присудам повинна, Клейка, зворушливо-невинна У світ проклюнулася зелень. І раптом вулиці поселень Перетворилися в алею Поміж Єдемом і Землею. Де бруд, буденність, правда гола? Тремтить від ніжності довкола Живе і навіть скам’яніле. ...Є ті на світі, що зуміли Суди земні перетерпіти Лише тому, що сльози витер Їм хтось тендітною рукою. Він не шукав собі спокою. І не казав, що хата скраю, “Хіба ж я більше інших маю?!” У небайдужності є влада В рай ад земний перетворити. Чутливість серця – не посада. Це - вибір слухати й служити. Від добрих слів мудріють люди. Звершити може дотик чудо, Коли зникають касти, ранги, Розгойдуються бумеранги Добра, любові і посвяти. Буває треба не багато, Щоб зберегти в cтражданнях мужність: Лиш тільки - ближніх небайдужність.
04/06/07
Цей вірш є десь тут у форумі. Вирішила поставити тут. Може комусь весняного настрою навіє. Життя зараз таке складне!
Спочатку почав читати,сподобалось...А потім знову ні про що...Про що ви пишете???Таке безглуздя...
вірш чудовий! моя дочка колись його знайшла на якомусь іншому сайті і читала на зібранні! дочка , до речі, вчителька зі стажем, думаю, розуміється на віршах краще за нас набагато!вірш ніжний і глибокий!
Яна, дякую за відгук. Ой, справді, не ростуть як гриби. У нас в Сакраменто є літературний клуб, де ми збираємося щомісяця. Ось там є такий собі дідусь, Павло Полига. Так він в день пише декілька віршів. І до того ж непоганих. Я навіть жартувала, казала, що прошу у Бога,щоб трошки забрав у нього і дав мені. А ще здатності проникати у глибинну суть життя! А потім подумала, що це зовсім несправедливо просити у Бога 10 талантів, в той час, коли на повну потужність не використовуєш своїх двох.
Гарно. Зворушливо і так трепетно..Особливо незвичайна і сильна паралель між дотиком слабкого вітру і дотиком руки доброї людини.Взагалі,дивний наш Господь у тому,що дає дітям Своїм такі таланти підмічати і порівнювати!Видно,що у Вас вірші не ростуть,як гриби після дощу.Все так обдумано і виважено. Чутливість серця – не посада. Це - вибір слухати й служити. Від добрих слів мудріють люди. Звершити може дотик чудо ..дуже влучно і точно.Дякую.
Коментарі
вірш чудовий! моя дочка колись його знайшла на якомусь іншому сайті і читала на зібранні! дочка , до речі, вчителька зі стажем, думаю, розуміється на віршах краще за нас набагато!вірш ніжний і глибокий!
Чутливість серця – не посада.
Це - вибір слухати й служити.
Від добрих слів мудріють люди.
Звершити може дотик чудо
..дуже влучно і точно.Дякую.