О де ж ти РАДОСТЕ моя??!
Немає там, немає того,
Такого бідного як я,
Нема в селі вже ні одного.

Жалівсь Семен для жінкі Насті,
І на життя своє роптав,
Аж тут прийшло нове нещастя,
Коня із возом хтось украв.

І пісня перейшла в ридання,
За що йому це все, не зна,
За що такі випробування!?
У церкві ж труд несе, співа.

І так у плачі і в страданні,
Пройшла неділя не одна,
Лиш в Понеділок на світанні,
Приходить добра новина.

Зловили злодія Панаса,
Все повернути не вдалось,
Від воза лишились колеса,
А головне що кінь знайшовсь.

Семен від щастя розійшовся,
Кого з людей не зустрічав,
Хваливсь що кінь йому знайшовся!!
Ну а про воза.. він мовчав.

Нас ця історія навчає,
Щоб втрачене вернути щастя,
Бог все від нас повідбирає,
А половина нам віддастся.


"Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі".
1 Сол. 5:16-18