Як пахне свіжоскошена трава!
Дитинством, спогадами, ніжним щастям...
Умите сонце штори розсува
Й без слів говорить: "День новий почався!"

Повітрям літнім сповнюється день,
У ньому - аромати полуничні.
Пливе і наш життєвий корабель,
В нове майбутнє впевнено наш кличе.

Як пахне свіжоскошена трава!
Часи дитинства в пам'яті спливають...
Й бабуся біля дому у вікна
Мене за звичкою завжди чекає.

Із рейсів тато до сім'ї спішить,
А дочки звикли: часто він не з ними.
Він на колесах все життя - мов мить,
Та скільки радості несуть хвилини,

Коли машини чути вдома звук-
Такий знайомий і завжди бажа́ний!
А потім - хвіртки довгожданий стук,
І тато радо відчиняє браму.

Духмяні трави і п'янкий жасмин,
Півоній аромат у час вечірній...
Чому повиростали швидко ми?
Чому ці спогади так серце гріють?

Як зараз, бачу гойдалку в дворі́,
В імлі моє дитинство ще видніє...
В час безтурботний, хоч були малі,
Зароджувались перші наші мрії.

Ми бігали по стоптаних стежках,
Як зараз чую: мама зве додому...
Так пахне свіжоскошена трава,
Так пахнуть квіти різнокольорові.

Дитинства аромат через роки́
Нагадується в літній час спекотний.
На жаль, давно повиростали ми
І стали зовсім іншими сьогодні.
Та пахне свіжоскошена трава
Там само, як тоді, і я вертаюсь
В той час, коли весела дітвора
Лиш напинала свій життєвий парус.

А корабель поплив... Поплив в світи,
Поплив, розправивши свої вітрила
Десь там, далеко, безтурботні ми,
А тут... Буває, суєта втомила...

Червневий ранок. І початок дня
Дарує віру й зовсім не тривожить.
Як пахне свіжоскошена трава!
Моїм дитинством, ме́дово- хорошим.

(С) Д.П.

14.06.2019р.