З найменшого ти взяв собі в пророки,
Щоб посоромити величне і високе.
А хто ж, як не найменший світу цього
Навчить гординю покоритись Богу?

Хвилину даруй, Боже, твого проясніння,
Що смерть – це воля, від гріха спасіння,
Життя – це школа, а не рай земний,
І час ніколи ще не був такий лихий.
Збуди мій розум до рядків читання
І душу приготуй до покаяння,

Щоб жертва де була, явилась милість,
Обов’язок де був – святе бажання.
І щоб об’явлення твої здійснились,
Любов судила за своє страждання.