З ТОБОЮ ГОВОРЮ
Я з Тобою говорю, мій Боже,
Я до Тебе із вірою йду.
Йду тоді, коли сумнів тривожить
І приносить мені боротьбу.

І Тебе завжди бачу навколо,
І Тебе відчуваю у всім.
Ти говориш так ніжно зі мною,
І підкріплення – в Слові Твоїм.

Ти говориш у білій хмаринці,
Ти говориш легким вітерцем…
Так приємно мені наодинці
З моїм люблячим добрим Отцем.

Я слова чую в шелесті листя
І у шумі ланів та лісів…
Й так приємно у небо дивитись,
Що несе в собі мир і спокій.

Ти говориш зі мною, мій Боже,
Та прости Ти мені, я прошу,
Що, буває, я слухать не хочу
І так часто помилки роблю.

Та мене хочеш Ти захистити
Від усього, що в світі цім є.
Ти так дбаєш про мене, Спаситель,
Ти – мій Пастир, Ти – світло моє.

Тебе чую у кожній краплинці,
У дощі, що даруєш згори.
Тебе бачу в джерельній водиці…
Це чудово: зі мною є Ти!

Коли смуток на серце лягає,
І не знаю, куди далі йти,
Найдорожчого Друга я маю,
Який чує мої молитви.

І у ясному сонця промінні,
І у громі могутнім завжди
Я почую Творця неодмінно
Й зрозумію той голос згори.

Він мене підкріпляє в дорозі
І дарує мені нових сил.
Я з Тобою говорю, мій Боже,
Ти – Творець Всемогутній один.

Я з Тобою говорю, мій Боже,
Хочу голос Твій чути всі дні,
Щоб не бути ніколи в тривозі
І молитися завжди Тобі.

06.07.2007