Будь ласка, оцініть, навівши мишку на шкалу:
( 4.8 | 16 голосів )


"Поправді кажу тобі,що сьогодні,цієї ось ночі,
перше ніж заспіває півень двічі,-відречешся ти
тричі від Мене!" (Єв. Марка 14:30)

"Кров Ісуса Христа,Його Сина,очищує нас
від усякого гріха." (1 Ів.1:7)



"Настане час, ви всі Мене залишите..."
В Петра перевернулось щось в душі.
"О,Господи! Я все з Тобою витерплю,
З Тобою і на смерть готовий йти!"

Ісус все знав. Усе, що мало статися.
"О Петре,Петре! Мить прийде сумна,
Коли від Мене будеш відрікатися,
І плакатиме з розпачу душа.

Почуєш: півень заспіває. Після зречення."
"О,Господи! Щось дивне кажеш Ти.
Невже на це душа моя приречена?
Невже не зможу я перемогти?"

...Минали дні, і швидко все мінялося:
Учителя схопили вояки,
Від страху учні всі порозбігалися,
Хоч ще недавно з Господом були.

Петро не розумів,що відбувається,
Страх невимовний охопив єство.
Й не зоглядівсь, як втретє відрікається,
Сказавши:"Ні, не знаю я Його."

Співає півень...Й погляди зустрілися...
Петро згадав,як в груди бив себе.
Ісуса очі сумно так дивилися.
"О,Господи,прости,прости мене!"

Біг, спотикався й падав,мов поранений,
Не бачив світу білого від сліз.
Душа боліла,наче гілка зламана,
Хтось ніби їй нагадував:"Молись..."

Скінчилось все. У гробі тіло вчителя.
Рибалити,як завжди, йшов Петро.
Він так хотів ще раз з Христом зустрітися,
Й переконатись, що простив його.

...Порожній гріб, і камінь геть відвалений.
Від подиву Петро,немов німий.
О,дивна мить! І радістю сповнялося
Усе єство. Це правда: Він живий!

Та як же в очі Господа дивитися,
Коли тягар вини душу гнітить?
Це важко,та він мусить з Ним зустрітися,
І прощення,і прощення просить.

...Світанок.Сонце над землею піднімалося,
Торкаючись промінням хвиль морських.
Ісус та учні знову зустрічалися.
О,мить блаженна! Він таки живий!

Петро мовчав.Не міг сказати й слова.
Переповняли серце почуття.
"Чи любиш ти Мене?"-Ісус промовив.
"Ти знаєш,Господи,тебе кохаю я."

"Паси Моїх овець!"-дав повеління.
"Чи ж то мені,-подумав,-кажеш Ти?
Пасти овець-це не просте служіння.
Чи зможу я Тебе не підвести?"

Так тричі до Петра Ісус промовив.
І зрозумів Петро: Господь простив.
Знов серце наповнялося любов'ю,
І стало легко.Зник тягар провин.

**********

Життя дорога нелегка й терниста.
Буває так: лиш в сторону зійдем,-
І можемо так само відректися
Від Бога,хоч і в груди себе б'єм.

Зрікаємось в словах,чи то на ділі...
Як добре, коли каємось в ту ж мить,
І спішимо до Гопода в надії,
Що Він усі провини нам простить.

Христос обійме з ніжною любов'ю,
Й Своєю Кров'ю змиє кожен гріх,
Триматиме тебе в міцних долонях,
Щоб ти не впав в дорозі,не знеміг.

"Чи любиш ти Мене?"-тихо спитає.
Він бачить серце щире і просте,
Яке взаємністю Йому відповідає.
Господь до нього завжди підійде.

"Паси овець,"-почуєш повеління.
Забувши все,вперед сміливо йди!
Господь дасть сили й здібності в служінні,
Щоб ти приніс найкращії плоди.


Поділитися:
[+]
Сподобалось
28

Коментарі 

 
0 #3 irina2306 13.06.2015 21:44
Дякую за коментарі.Звичайно,можна і по ролях розказувати,це вже за бажанням.Всім Божих благословінь!
Цитувати
 
 
+2 #2 13.06.2015 17:58
Я згідна зі Світланою. Вірш хороший.
Цитувати
 
 
+2 #1 lanak45 13.06.2015 08:03
Ірино, гарний вірш. Добре для декламації на служінні підходить.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити