До дітей у Церкві

Я хо́чу помолитися за тих,
Мали́х дітей, що в Божім храмі,
Недільний ранок чемно, як завжди́,
Розпочинають молитвами.

А потім у недільну школу йдуть,
Щоб Слову Божому навчатись,
І в то́му, що плід добрий принесуть,
Не буду навіть сумніватись.

І радуюсь, що зовсім малюки,
Обрали правильну дорогу,
Що не ослухались своїх батьків,
Які вказали шлях до Бога.

А може то заслуга вчителів,
Які разо́м із алфавітом,
Дітей з найперших виховних часів,
Христову вчили Заповіту.

Вони ще чисті, їх не зіпсував,
Цей світ неправедний і грішний,
І саме діти, як Христос сказав,
У Царстві Божому найбільші.

Але у світі, треба бути їм,
І ми повинні їх навчити,
Не тільки словом - прикладом своїм,
Як з Богом, можна в ньому жити.

Не те, щоб у вере́та одягти,
І задоволень всіх лишати,
А вчити, щоб могли самі в житті,
Добро від злого відрізняти.

Щоб цінностей життєвих марнота́,
Принади світу тимчасові,
Собою не затьмарили Христа,
І Слова Божого основи.
…
Тож діти, знайте істину таку,
Що головна у світі цінність -
Це жити чисто, в Божому страху,
І не відпасти від спасіння.

Від багатьох відмовитись спокус,
Вам доведеться в цьому світі,
Та чи не варто те, що вас Ісус -
За це вважати буде світлом.

І знайте, ви йдете в жорстокий світ,
Де може при́йдеться страждати,
Бо він не краще став, з тих самих літ,
Коли Христа повів до страти.

Тож вибір прямувати За Христом,
Легке життя не обіцяє,
Та засобу боротися з гріхом,
У світі кращого не має.

Але ж цей світ чудовим Бог створив,
І може думають ось діти,
Нас тільки світ життям благословив,
А треба вже від нього бігти.

Так, треба вчитись з молодих років,
Від всього грішного втікати,
Поки́, ще гріх коріння не пустив,
Яке так важко корчувати.

І юність, хай в спокуси не введе,
Яка находить в них відраду,
Вона марнотна, швидко відійде,
А Бог за це, на суд впровадить.

Але ж від чистих радощів земних,
Ви не втрачаєте нічого,
І навіть мати будете за них -
Любов і охорону Бога.

І, я́кщо ви в обставинах скрутних
опинитесь - Порадник Дивний,
Ніколи не залишить вас одних,
А допоможе неодмінно.

Тож сили прикладайте, щоб з дітей
звичайних - в Божих виростати,
І праведним життям, поміж людей,
Ім’я Ісуса прославляти.

Амінь.
Рибаков Віктор м. Луцьк