Хто Ти, Господи

Ти Владикою був, але з неба зійшов,
Щоби стати рабом і слугою.
Видавець Заповіту, Создатель Основ,
Але став виконавцем Сувою.

Ти – Син Бога Живого, Предвічний Господь,
Але став сином теслі простого.
Животворчий був Дух, але став кров і плоть
І пройшов всі земнії дороги.

Ти був Лікарем чуйним, що хворих зціляв,
Але Сам не мав права зцілитись.
Відкупителем був, гріх на Себе наш взяв,
А Тебе продали, наче вівцю.

Ти був камінь наріжний, Основа Основ,
Та Тебе зруйнували дощенту.
Розбивав Сам кайдани, звільняв із оков,
Але Сам був забитий до смерті.

Ти дав мир, Ти дав радість, безмежну любов,
А Тобі відомстили злобою.
Хоч крізь сум на землі цій і смуток пройшов,
Але Сам залишився Собою.

Ти помер ради нас, ради нас і воскрес,
Бо Ти – Бог, щойно ж був чоловіком!
Ти піднявся з глибин до найвищих небес,
Та ти з нами - віднині й повіки!

Тож прийміть Божий мир і Господню любов,
Що так щедро вам небо дарує.
Недаремно ж на землю Спаситель зійшов –
Не баріться, хто поклик цей чує!